Як залишатися в курсі справ дитини: поради батькам

У міру того, як діти ростуть, батьки починають дедалі більше цікавитися тим, чим вони займаються й куди ходять. Однак діти, дорослішаючи, стають не такими відкритими. Іноді це добре, але іноді може становити проблему і для батьків, і для самої дитини.

Батьки мають бути достатньо обережними, питаючи в дитини про її заняття, цікавлячись її захопленнями або колом спілкування. Якщо дитина відчує недружелюбність батьків або неможливість відкрито ділитися з ними своїми думками, вона може стати замкнутою. Щоб і далі бути обізнаними із життям своєї дитини, батькам варто дотримуватися низки рекомендацій. Ось вони:

·         Будьте доброзичливими у ставленні до своєї дитини. Поводьтеся з нею як друг, а не стороння людина. Чимало аспектів життя дитини ви знатимете й розумітимете краще, якщо станете синові чи доньці другом, а не просто батьком. Що тісніший емоційний зв'язок встановиться між вами – то більше ви знатимете інформації про події в житті дитини. Вам не обов'язково займатися тими ж справами, що й вона. Краще зосередьте свої спостереження на тому, як дитина долає труднощі.

·         Найкращий спосіб дозволити дитині висловлювати почуття – заохотити її до цього. Підтримуйте бажання дитини розповідати вам про її справи й захоплення, ділитися з вами думками й почуттями. Установіть із дитиною довірливе спілкування – і вона приходитиме до вас, коли матиме і серйозні проблеми, і дрібніші негаразди, наприклад, щоб просто розповісти про невдалий день. Таким чином, завдяки спілкуванню з вами дитина поступово ставатиме сильнішою і вчитиметься стояти за себе, стикаючись із щоденними клопотами й проблемами.

·         Батьки повинні стежити за тим, як поводиться дитина. Деякі батьки настільки зайняті своїми справами, що приділяють цьому занадто мало уваги. Тому потрібно не втрачати пильність, щоб мати змогу вчасно помітити щось підозріле й необхідним чином зреагувати.

·         Запросіть додому друзів вашої дитини. Зробивши це, ви виявите смаки вашої дитини щодо певних речей. Запрошуючи додому друзів вашої дитини, ви матимете змогу надалі спілкуватися з ними й довідаєтеся, кого вона обирає собі в друзі.

·         Спілкуйтеся із шкільними вчителями вашої дитини. Відвідуйте батьківські збори в школі, розмовляйте з учителями, щоб знати, як вона навчається. Також такі бесіди допоможуть вам дізнатися про інтереси вашої дитини. Якщо вона не досить добре навчається, можливо, їй до душі певна діяльність, присвячувати час якій вона не має можливості.

·         Дивіться на життєві ситуації з точки зору дитини, а не дорослого. Іноді дитина поводиться так або інакше, але ви не в змозі зрозуміти причину її поведінки. Коли ви поставите себе на місце дитини, причини стануть вам більш зрозумілі.

Діти нерідко займаються тим, що їм цікаво, не розповідаючи про свої заняття батькам і не виставляючи предмет свого інтересу напоказ. Причина такої поведінки криється в тому, що батьки мало спілкуються з дитиною, тому їй буває важко висловлювати свої емоції. Іноді батькам нелегко знайти спільну мову зі своєю дитиною. Але варто докласти зусиль і позитивно поставитися до такої перспективи – і зробити це виявиться не так і складно.

Як взаємодіяти із зухвалою дитиною

Увечері, після важкого робочого дня ви стоїте в черзі в касу продуктового магазину, а ваш трирічний малюк вирішує дати вам шльопанця журналом з вітрини, тому що ви відмовили йому купити шоколадний батончик. Учора він змив в унітаз великий фрагмент пазла, що, звісно, призвело до засмічення. Цей список можна було б продовжити. В якийсь момент у вас виникає запитання, як так вийшло, що ваш милий хлопчик перетворився на такого нестерпного маленького розбійника!

Не варто надто перейматися з цього приводу. Адже як тільки ви зрозумієте, чому діти проявляють подібну поведінку, ви зможете скористатись відносно простими стратегіями, щоб розкрити їх позитивні сторони характеру.

Якщо це не пов'язано з будь-якими медичними проблемами, основна причина того, чому діти пустують, улаштовують істерики і взагалі поводяться нестерпно, полягає в тому, що вони просто відчайдушно намагаються привернути вашу увагу.

Незважаючи на те що ми проводимо з дітьми більшу частину часу, у нашому наддинамічному світі це не завжди означає, що ми приділяємо їм безроздільну увагу. Далі пропонуються п'ять порад про те, як удосконалювати позитивні якості дітей, які вони щиро прагнуть нам показати.

Порада № 1. Пам'ятайте золоте правило

Коли діти виховуються в атмосфері взаємної поваги, вони вчаться поважати. Наприклад, якщо ви проспали в понеділок уранці, а діти не готуються до виходу так швидко, як вам хотілося б, якщо ви при цьому починаєте сердито кричати, щоб вони поквапились, то даєте дітям зрозуміти, що не поважаєте їх. (Це ж ви проспали, пам'ятаєте?!) Якщо діти знають, що у стресових ситуаціях ви будете ставитись до них погано, вам не варто дивуватись, якщо вони теж будуть влаштовувати сцени у стані стресу. Золоте правило каже: ставтесь до інших так, як ви хочете, щоб вони ставились до вас, – постійно моделюйте в сім'ї любов і повагу до дітей, і вони будуть проявляти любов і повагу до вас і своїх ближніх.

Порада № 2. Шукайте першопричину зухвалих відповідей

Зухвалі відповіді й виховання дітей часто взаємопов’язані, але вони не повинні бути нормою у вашому домі й не будуть нею, якщо ви навчитесь визначати, які емоції приводять дитину до зухвалості. Подумайте, чи не від того ваша донька огризається в розмові з вами, що просто знесилена або голодна? Якщо ви щойно в кінці довгого й насиченого дня забрали її з тренування, причина, через яку вона поводиться грубо, може полягати в тому, що вона фізично перевтомлена і просто не має сил тримати себе в руках.

Діти зазвичай демонструють свою найгіршу поведінку людям, яких вони люблять і яким довіряють найбільше на світі, тобто своїм батькам. Це зовсім не означає, що треба покірливо терпіти й миритися із зухвалістю дитини, але варто замислитись над тим, що більшість дітей іноді відповідають батькам саме так, оскільки батьки теж відповідають їм гнівно й сердито. Постарайтеся спокійно, але чітко сказати своїй дитині: «Я ніколи так з тобою не розмовляю, і для тебе теж неприйнятно розмовляти зі мною таким чином».

Ніколи не треба зопалу вирішувати проблему зухвалих відповідей і гострот сарказму. Зачекайте, доки ви обидві заспокоїтесь, а потім скажіть доньці, що ви розумієте, як важко їй розриватись між школою та спортом, і що сердитись – це нормально. При цьому дайте чітко зрозуміти, що висловлювати свій гнів у формі зухвалості неприпустимо. Потім спробуйте запропонувати деякі альтернативи її небажаної поведінки, наприклад: «Як щодо того, щоб пропустити завтрашнє тренування, тоді ти зможеш надолужити шкільні завдання?». Дитина буде бачити, що ви моделюєте прийнятний спосіб упоратись із гнівом, і з плином часу почне наслідувати ваш приклад.

Порада № 3. Не намагайтесь підкуповувати й задобрювати дитину

Навіть у ті дні, коли ваша дитина випробовує останні краплі вашого терпіння і здорового глузду, не намагайтесь домовитися з нею про тимчасове припинення її нестерпної поведінки за допомогою підкупу. Це лише навчить її вміло маніпулювати вами. Наприклад, незалежно від того, наскільки сильно ви хочете приділити собі час для читання улюбленого роману, не впадайте в такий розпач, в якому пообіцяєте дитині купити нову гру, тільки щоб вона припинила діймати вас своїм ниттям.

Наступного разу, коли дитина змусить вас нервувати, спробуйте відкласти свої справи і спитати її, чи не хоче вона пограти з вами у дворі у м'яч або почитати разом з вами цікаву книгу. Якщо ваша дитина підліткового віку, запропонуйте їй разом з вами сходити найближчими днями в піцерію чи в кіно. Зробіть такі походи періодичними, щоб вона могла розраховувати на вашу увагу, а також знати, що ви хочете проводити з нею час, і не вела себе зухвало та свавільно лише для того, щоби примусити вас хоч якось її помітити.

Порада № 4. «Ні» означає «ні»

Батькам іноді важко казати «ні» своїм маленьким ангеляткам, особливо, якщо вони вміють так діставати своїм ниттям і вмовляннями, що ви в кінцевому результаті не витримуєте і здаєтесь. Ми повинні пам'ятати про те, що діти часто не розуміють різницю між потребами й бажаннями. Ваш семикласник може вважати, що йому необхідний власний планшет, тому що він є в усіх його друзів, але ви повинні з любов'ю нагадати йому про те, як йому пощастило мати свій власний ноутбук, тому йому не потрібен додатковий ґаджет.

Вам також необхідно суворо дотримуватись свого «ні». Розумно поясніть вашій дитині, чому ви сказали «ні», і продовжуйте жити далі. Не варто занадто детально обговорювати ситуацію, інакше вона скоро зрозуміє, що, коли ви кажете «ні», то не завжди послідовні, тому вона може намагатись вас зламати, примусити піти на компроміс і виконати її прохання частково або повністю.

Порада № 5. Проводьте продуктивний час з дітьми

Чого діти дійсно домагаються, коли поводяться нестерпно, так це проведення деякого корисного часу з вами. Вони хочуть відчувати себе значущими й важливими для своїх батьків. Допомагайте зміцнювати дитячу самооцінку та впевненість у собі, завжди проявляючи щирий інтерес до своїх дітей. Звертайте увагу на те, що робить їх щасливими з перших днів їх дорогоцінного життя.

У вашому розпорядженні може бути непередбачувано різна кількість часу на побудову взаємин з дітьми. Але навіть у ті дні, коли у вас є всього лише п'ятнадцять хвилин на вашу дитину, почніть розмову про те, як пройшов її день, почитайте їй казку, з'їжте разом смачний десерт і просто дайте відчути, що ви цінуєте її за те, якою унікальною й неповторною особистістю вона є.

Більшість дітей, які відчувають міцний зв'язок з батьками, не відчувають потреби влаштовувати істерики лише для того, щоби привернути увагу до себе, тому що більш за все на світі вони хочуть радувати своїх батьків і хочуть, щоб вони пишались ними.

Приділяючи трохи більше часу взаємодії з вашими дітьми й підтримуючи послідовний підхід до виховання, ви зможете перетворити їх негативну поведінку на позитивну.